Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus.
Завіта́льник, -ка, м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить.
Задзюркота́ти и задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность.
Позамітати, -та́ю, -єш, гл. Замести (во множествѣ). Ой коли б мені та, Господи, ранесенько встати, ой щоб тії два слідочки та й позамітати.
Поточуватися, -чуюся, -єшся, гл. Покачиваться, пошатываться. Загнибіда увійшов у кухню, поточуючись.
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Крутиться тота фицька. Ні за сесе, ні за тото. Вона тото почула.
Цюцюня, -ні, ж. Ласкат. отъ цюця.
