Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться.
Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами?
Загуля́ти 2, -ля́ю, -єш, гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його.
Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ.
Кропив'яний, -а, -е. Крапивный. кропив'яним сім'ям засипати. Забранить, наговорить много попрековъ. Я було піякам кажу: «Пийте, та його (чоловіка-п'яницю) не заволікайте»! А то ще прийдуть під вікно (кликати). До хати вже і не вступають, бо я кропив'яним сім'ям так і засиплю.
Лопону́ти, -ну, -не́ш, гл. Дать тягу, улепетнуть. Лопоне він од мене.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Роскрила опухлі очі.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Похворіти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли.
Седно, -на, с.
1) Задница. Трахвив го в седно.
2) = садно.
