Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панщар

Панщар, -ра, м. = панщанин. Вх. Уг. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЩАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЩАР"
Веселонька И Веселочка, -ки, ж. Ум. отъ веселка.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Заку́штрати, -раю, -єш, гл. = закустрати. Черк. у.
Кролик, -ка, м. 1) = кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. Рудч. II. 12. 2) = крілик. Вх. Лем. 428.
Міня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Мѣняться, обмѣниваться. Кайданами міняються, правдою торгують. Шевч. 210.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Поминати I, -наю, -єш, сов. в. пом'янути, -ну, -неш, гл. 1) Поминать, помянуть, упомянуть, назвать по имени. Хто мене пом'янув, щоб той не минув. Ном. 2) Поминать, помянуть (усопшаго). Чуб. V. 370. Хреста ніхто не поставить і не пом'яне. Шевч.
Поритися, -ри́юся, -єшся, гл. Порыться.
Построїти, -ро́ю, -їш, гл. Построить. Вирубайте й мені яворець, я й собі построю дворець. Рудч. Ск. І. 14.
Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЩАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.