Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Домо́вити, -ся. Cм. домовляти, -ся.
Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. IV.
Моркв'яни́й, -а́, -е́ Морковный. Їхав ляшок моркв'яний, коник буряковий.
Передранній, -я, -є. Предразсвѣтный. У таку передранню добу люде найміцніше сплять.
Погидувати, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать. Шли мене погидуєш, люби мою сучку.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. .
2) Упрямый, злобный.
3) Вороватый.
Хазяйливий, -а, -е. = хазяїновитий. Пани-сусіде нашу панію похваляють-величають: отто хазяйлива! Хазяйлива була вдова. Хазяйлива натура.
Шість, -тьох числ. Шесть. шістома, шістьма. Шестью.
