Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом.
Надто́ка, -ки, об. Тотъ, кто «надточив» что-либо.
Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл. — на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Пообхаркувати, -кую, -єш, гл. Обхаркать (во множествѣ).
Пороскладатися, -даюся, -єшся, гл. Разложиться. Бач, пороскладалася з своїм добром, що й сісти ніде.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1.
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла.
Шаховка, -ки, ж. Ум. отъ шахва.
