Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пчолячий

Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску. ЕЗ. V. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЧОЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЧОЛЯЧИЙ"
Вирискатися, -каюся, -єшся, гл. Найтись, отыскаться. Десь вирискався.... миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66. А це знов проява якась вирискалась. Мир. ХРВ. 21. І вирискалось таке бидло. Мнж. 177.
Злупок, -пка, м. 1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка. Вас. 148. 2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога. Вас. 163.
Зозуленька, зозулечка, -ки, ж. Ум. отъ зозуля.
Інститут, -ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333.
Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Оббріхувати, -хую, -єш, сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.
Обридлий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. І. 117.
Ординський, -а, -е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота. АД. І. 168.
Телепкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ, глупости. Вх. Лем. 473.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЧОЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.