Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пчолячий

Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску. ЕЗ. V. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЧОЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЧОЛЯЧИЙ"
Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Звірно́ нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Лебед. у. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Земля́к, -ка́, м. 1) Землякъ. 2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. І. 16.
Ласитися, -шуся, -сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Ном. № 5010. Від святого Власа заміж не ласься. Посл. А панночка до неї ласиться та просить. (О. 1862. III. 37).
Ож сз. 1) Вотъ. Ож побачить. Левиц. І. 166. 2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Гол. IV. 409. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали. Гол. IV. 505.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.
Посуш, -ші, ж. Валежникъ, сухія вѣтви. Радом. у.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Танцювання, -ня, с. Танцованіе. Шейк. Ум. танцюва́ннячко.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки. Гн. II. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЧОЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.