Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Ме́же пред. = межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш.
Омшити, -шу, -ши́ш, гл. Заткнуть мхомъ щели между бревнами въ стѣнахъ.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Прояснятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. проясни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Проясняться, проясниться. Коли вага розум проясниться?
Прудиус, -са, ж. = прутивус. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила.
Теркотіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) = теркотати.
2) О птицахъ: щебетать, чирикать. Пташки лящать, теркотять, співають.
Шіснадцятеро числ. Шестнадцать душъ, штукъ.
