Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Довгопо́лий, -а, -е. Длиннополый. Довгополий сіртук.
Кат, -та, м.
1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.
Косичити, -чу, -чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери.
Перепічка, -ки, ж. 1) = перепічайка 1. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Ум. пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок.
Ранний, -а, -е. Раненый.
Трачник, -ка, м. = трач 1.
