Відживити Cм. відживляти.
Вощити, -щу, -щиш, гл. Вощить.
Забужува́ти, -жу́ю, -єш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я вже курча забужувала.
Зімови́к, -ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. 2) = зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика.
Золотник, -ка́, м.
1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Раст. a) Potentilla tormenloides. б) Geranium sanguineum.
3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.
4) Матка. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Ум. золотничо́к.
Идолів, -лова, -ве Идолу принадлежащій. Бранное слово. А, идолового сина дитино, якого наробила!
Наї́хати Cм. наїздити.
Предці, предця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять.
Реєстер, -стру, м. Реестръ, списокъ. Запиши, Миколо, у реєстер (козака).
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю.
