Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятнишний

П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТНИШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТНИШНИЙ"
Буртись! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.
Відмерзати, -заю, -єш, сов. в. відмерз(ну)ти, -зну, -неш, гл. 1) Отмерзать, отмерзнуть. 2) Оттаивать, оттаять.
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С 1883. XI. 500.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається. Н. п.
Росповідати, -да́ю, -єш, сов. в. росповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Усе, що бачила, я їм росповіла. Гн. II. 65. Росповідаю йому, де я служу. МВ. І. 19.
Утьоком нар. = навтек.
Хір, хоря, м. = тхір. Вх. Зн. 76.
Челядинонька, -ки, ж. Ум. отъ челядина.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТНИШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.