Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ива

И́ва, ви, ж. Ива. Salix Caprea L. ЗЮЗО. І. 134
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВА"
Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Гн. I. 100. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать. Канев. у.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Мурі́г, -ро́гу, м. = моріг. Зелений як муріг. Ном. № 13157. І двір його мурогом заріс. Ум. мурожок.
Непорухомо нар. = нерухомо.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Поматіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Выругать по матери.
Похило нар. Наклонно.
Прядун, -на, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Розжалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разжалобиться. Розжалкувався, як вовк над поросям.
Свіжість, -жости, ж. Свѣжесть. Левиц. І. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.