Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ива

И́ва, ви, ж. Ива. Salix Caprea L. ЗЮЗО. І. 134
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВА"
Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Кв. І. 217. Чи винен той голуб, що сокіл убив? Шевч. 28.
Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ. 1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. ІІ. 19. Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467.
Засо́хляний, -а, -е. = засохлий. Тісто зверху не засохляне. Н. Вол. у.
Паста, -ти, ж. Мышеловка, крысоловка. Cм. пастка. Вх. Пч. II. 7.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
П'яно нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити. МВ. (О. 1862. III. 40).
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Титаренко, -ка, м. Сынъ церковнаго старосты.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. Вх. Пч. І. 8. б) Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.