Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятінка

П'ятінка, -ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТІНКА"
Базар, -ру, м. = базарь.
Двійчи нар. = Двічи.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Метли́ще, -ща, с. Палка къ метлѣ.
Потавати, -таю́, -єш, сов. в. потати, -тану, -неш, гл. Тонуть, утонуть. Вх. Зн. 54. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Гн. II. 240. Відро було залізне та й потало у криницю. Н. Вол. у. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. Гол. І. 289. У синє море сонце вже потало. Федьк.
Прачечка, -ки, ж. Ум. отъ прачка.
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Роскрякатися, -каюся, -єшся, гл. Раскаркаться.
Росп'ястиCм. роспинати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.