Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятінка

П'ятінка, -ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТІНКА"
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Кавелок, -лка, м. = кавалок. Употреблено въ значеніи: комокъ, безформенный кусокъ. Хиба ж це пампушки? Це кавелки якісь. Екат. г.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у.
Ожинонька, ожи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ ожина.
Потісний 2, -а, -е. Тѣсноватый.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.