Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятінка

П'ятінка, -ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТІНКА"
Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Дурнові́с, -су, м. = дармовіс 2. О. 1862. VIII. 33.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати. Вх. Лем. 434.
Наката́ти, -та́ю, -єш, гл. Сдѣлать чего-либо много. Ой напив, нагуляв, на сто рублів накатав. Чуб. V. 1091.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство. Рудч. Ск. І. 3.
Пересміяти, -мію́, -є́ш, гл. Осилить въ смѣхѣ. Давай будем знов сміяться, — хто кого пересміє. Грин. II. 80. Ну, тепер хто кого пересміє, того буде пані. Рудч. Ск. І. 69.
Побігайчик, -ка, м. Быстро бѣгающій, — эпитетъ зайца. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2.
Попалити, -лю́, -лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. І. 269.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.