Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятипиришниця

П'ятипиришниця, -ці, ж. Родъ болѣзни (накожной?) на рукахъ. ХС. VII. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИПИРИШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИПИРИШНИЦЯ"
Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Вишнябати, -баю, -єш, гл. Выйти съ трудомъ, выползти. Така стара, що вже й з хати не вишнябає: усе на печі лежить. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Закопирса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Заковырять. 2) Негладко, нехорошо зашить.
Лискота́ти и пр. = лоскотати и пр.
Незміренне и незмірено, незмірно, нар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне. Гол. І. 171.
Обезлюдити, -джу, -диш, гл. Обезлюдить.
Підсередушний, -а, -е. = підсередульший. Підсередушна (сестра) вибила в двері. Чуб. II. 245.
Радо нар. Съ радостью, охотно. Та гарно, мая дитино, — одказує Мотря радо. Мир. ХРВ. 344.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво. К. Кр. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТИПИРИШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.