Безоборонність, -ности, ж. Беззащитность.
Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Байте, поки б'ється. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. 4) Стараться, биться. Бється, як риба об лід. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. 6) О кобылѣ: имѣть случку. 7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ. 9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру.
Ведмедько, -ка, м. = ведмедик.
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти.
Гнівати, -ваю, -єш, гл.
1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати.
2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих.
Носик, -ка, м.
1) Ум. отъ ніс.
2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Уляпати, -ся. Cм. уляпувати, -ся.
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу?
