Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятисотник

П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИСОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИСОТНИК"
Буван, -на, м. = бовван. Н. Вол. у.
Вощок, -щка, м. Ум. отъ віск.
Гавкун, -на, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Лі́тішний, -а, -е. = літошній. Вх. Зн. 33. Желех.
Ми́цька, -ки, ж. 1) Шерсть молодыхъ ягнятъ. Шух. І. 152. 2) Кусокъ дерна. Вх. Зн. 36. 3) Киска. Желех. 4) Чайка. Вх. Зн. 36.
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні. Федьк.
Позагортати, -та́ю, -єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала. Драг. 411.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТИСОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.