Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятисотник

П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИСОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИСОТНИК"
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша. Желех.
Димо́вий, -а, -е. 1) Дымовой. Що се, що серед пустині стовпом димовим знялося? К. МБ. ІІІ. 254. 2) Сдѣланный изъ дими. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею у намітках димових. МВ. І. 89.
Дорі́женька, дорі́жечка, -ки, ж. Ум. отъ доро́га.
Заутері́ти, -ріє, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.
Короткорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Лаверджет, -та, м. = левержет. Харьк.  
Лежня́ка, -ки, об. = лежень 1. Желех. Вх. Зн.
Малю́сенький, -а, -е. = малесенький. Крошечный. Левч. 62.
Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту). Вх. Зн. 40.
Незгірш, незгірше, нар. 1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372. 2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТИСОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.