Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Жада́но нар. Желанно.
Завда́ча, -чі, ж. Задатокъ. Я вже взяла три карбованці на завдачу.
Молодне́ча и молоднича, -чі, ж. 1) = молодеча. Молоднеча спершу реготалася. Хлопці-молоднеча. 2) = молодник.
Позаслоняти, -ня́ю, -єш, гл. Заслонить, закрыть, завѣсить во многихъ мѣстахъ. Робили вони, позаслонявши вікна од двору.
Позсідатися, -даємося, -єтеся, гл. Скиснуть, створожиться (во множествѣ).
Поплескати, -плещу, -щеш, гл.
1) Плескать нѣкоторое время.
2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время.
4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время.
Поралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать,
Тамтадиль нар. = тамтуди.
