Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пхекати

Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПХЕКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПХЕКАТИ"
Баболюб, -ба, м. = бабій і. КС. 1883. XI. 502.
Глядько, -ка, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядишься, хвалько не нахвалиться. Ком. ІІ. № 200.
Дересень, -сня, м. Раст. Polygonum minus. Вх. Пч. І. 12.
Затьо́р, -ру, м. 1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. Екатер. у. 2) дава́ти затьо́ру. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь. Котл. Ен. V. 67.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Ми́ля I, -лі, ж. Миля. Та збудила мене мати в обідню годину, як відійшли козаченьки від села за милю. Мет. 20. Ум. мильна. Рудч. Ск. І. 119.
Моли́ти, -лю́, -лиш, гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила. Мет.
Нівроку нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому.
Посі нар. До этого мѣста. Бунтує народ, навчаючи на всій Юдеї, почавши від Галилеї аж посі. Єв. Л. XXIII. 5.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПХЕКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.