Вишкірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вишкіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі.
Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. 2) Медлительный человѣкъ.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Прирубувати, -бую, -єш, сов. в. прируба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Рубить, нарубить въ добавленіе. Прирубай ще трохи дровець.
Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Прогулять.
2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли.
Улущити, -щу, -щиш, гл. Сильно ударить.
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.
Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють.
