Да́лебі́, да́лебі́г нар. Ей-ей, право. Далебі, що правда. Ой не смійся, дівчинонько, далебі не смійся! Я у тебе молодої отрути наївся. Ей, шануйся, кола хоч, бо далебі колись тмумно-здо-тло спишу на спині. А мої (діти) вже й геть то живучі. Такого їх, такого їх, що далебіг не знаю, що й діяти.
Долі́вка, -ки, ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Скриня... одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Ум. долі́вонька, долі́вочка.
Люли́на, -ни, ж. = люля, колиска. Е... е... люлино! Засни, мала дитино!
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Нагорюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. Нагореваться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Посесія, -сії, ж. Аренда, арендное владѣніе. Зберемо грошенят, візьмемо посесію або купимо хутір.
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило.
Рімнота, -ти, ж. = рімнина. Під Печенігами поділь — рімнота.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія.
