Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пшоняник

Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПШОНЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПШОНЯНИК"
Ветуля, -лі, ж. = ватуйка. Вх. Уг. 230.
Вр.... Кромѣ нижепомѣщенныхъ словъ. Cм. еще ур...
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний. Ном. № 10589.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. Харьк. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт. Камен. у.
Жура́бки, -ків, м. Шерстяные носки.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. Шевч. 1883, 140.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене. Мнж. 187.
Петечина, -ни, ж. = петек. (Cм. петак). Будут гості в кармазині, а ти в лихій петечині. Гол. II. 576.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Поростикати, -ка́ю, -єш, гл. Растыкать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПШОНЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.