Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'явиця

П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная. Вх. Пч. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВИЦЯ"
Бахурка, -ки, ж. Развратница.
Бубній, -нія, м. 1) Играющій на бубнѣ. 2) Безъ умолку болтающій.
Дви́хкати, -каю, -каєш, гл. Колебаться, трястись.
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство. Мир. ХРВ. 394.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Сапувальниця, -ці, ж. = сапальниця. Лохв. у.
Скахва, -ви, ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Вас. 153, 157. Cм. шкафа.
Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.