Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'явиця

П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная. Вх. Пч. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВИЦЯ"
Бадилина, -ни, ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. І. 118. Ум. бадилинка. Ув. бадиляка.
Вузісінький, -а, -е. Совершенно узкій.
Ночлігування, -ня, с. 1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування. Г. Барв. 20. 2) Ночная пастьба скота.
Перемостити Cм. перемощувати.
Плиг! I Прыгъ! скокъ!
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Пустісінький, -а, -е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.
Тарахкотілка, -ки, ж. Плохая повозка. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.