Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ятаччя

П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Г. Барв. 65. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали). Мкр. Н. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТАЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТАЧЧЯ"
За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Парубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ. КС. 1887. VIII, 767.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду. 2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Поснути, -снемо́, -нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Г. Барв. 225. Прийшла північ, всі поснули. Рудч. Ск.
Призвичаюватися, -чаююся, -єшся, сов. в. призвичаїтися, -чаюся, -їшся, гл. Привыкать, привыкнуть. До того, бач, треба призвичаїтись. Левиц. І. 108.  
Роззичати, -ча́ю, -єш, сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички. МУЕ. III. 58.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Скреготня, -ні, ж. = скреготання. Там буде плач і скреготня зубів. Єн. Л. ХІІІ. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТАЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.