Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'яти-перстень

П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИ-ПЕРСТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯТИ-ПЕРСТЕНЬ"
Балабошити, -шу, -шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Божевілля, -ля, с. Сумасшествіе.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Зночі нар. Вчера вечеромъ. А я зночі пряла клоччє, а сьогоднє волос. Гол. III. 377.
Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Низянин, -на, м. 1) Живущій въ нижней части села. 2) Живущій въ бассейнѣ нижняго теченія рѣки.
Позаскороджувати, -джую, -єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Сирняччя, -чя, с. = сирняк. Вх. Зн. 36.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯТИ-ПЕРСТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.