Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Кам'янистий, -а, -е. = каменистий. Як ішов ти, Боже, з нами кам'янистими степами. Там гори... кам'янисті.
Куча, -чі, ж.
1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу.
2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу.
8) Хлѣвъ для свиней. Ум. кучечка, кучка.
Намива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нами́ти, -ми́ю, -єш, гл. Намывать, намыть.
Обридник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш.
Пильний, -а, -е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный.
2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував.
3) Пристальный. Пильний погляд.
4) Внимательный. Ум. пильне́нький, пильне́сенький.
Положкиня, -ні, ж. = поліжниця.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Просвічатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. просвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Освѣщаться, освѣтиться.
2) Просвѣщаться, просвѣтиться. Приступіть до його, просвітіться, люде.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці.
