Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ястися

П'ястися, пнуся, пнешся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. Чуб. І. 250. П'явся до гетьманування на Вкраїні. К. ХП. 11. 2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь — п'явсь, п'явсь — п'явсь, — не порвав. Чуб. II. 288. Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯСТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯСТИСЯ"
Багор, -гра, м. 1) Пурпурный цвѣтъ. Далі, далі, онде небо багром рум'яніє. Федьк. I. 26. 2) Косякъ, часть составного обода колеса. Вх. Зн. І.
Виразок, -вку, м. = виразка. У мене виразок зробився на нозі — неначе рана. Новомоск. у. Закрапати треба березівкою виразок. Конст. у.
Горноста́й, -та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. Федьк. І. 8. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же пѣсня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Куковка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Лежу́х, -ха́, м. 1) = лежень 1. Камен. у. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Лежухові Бог долю дає. Ном. № 1683. 2) Упавшее или поваленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Лем. 431.
Проба, -би, ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали. Новомоск. у.
Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. Єв. Мр. IV. 12. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». Левиц. ПЙО. 364. 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67.
Сподобний, -а, -е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Рк. Левиц. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Грин. III. 645. Кому то вже така краля не сподобна буде! МВ. (О. 1862. III. 53). А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна. Чуб. V. 259.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯСТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.