Безух, -ха, м.
1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей.
2) Собака, у которой обрѣзаны уши.
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Заруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. заручи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обручать, обручить. А вже ж твою дівчиноньку заручили люде. 2) Только сов. в. Наставить руки? Примѣръ Cм. при словѣ заножити.
Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина.
Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова.
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака.
Няти, йму́, йме́ш, гл.
1) Брать.
2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме.
3) няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю.
