Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міхоноша

Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. Шевч. 89. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик. Кв. 1. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІХОНОША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІХОНОША"
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.
Залюдня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. залю́днитися, -нюся, -нишся, гл. Заселяться, заселиться.
Кричма нар. Крича. К. ПС. 117.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Погостювати, -тюю, -єш, гл. = 1) = погостити. 2) Побыть въ гостяхъ, погостить. Чуб. IV. 580.
Приставити Cм. приставляти.
Прихахулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Ну й прихахулилась! Нѣжин. у. Заким прихахулишся, то бояре й мед поп'ють. Ном. № 10962.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха. Вх. Пч. II. 8.
Широкобородий, -а, -е. Съ широкой бородой. Морд. К. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІХОНОША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.