Більмач, -ча, м. = більмак.
Зляпати, -паю, -єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. А сам пішов до кумоньки. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати.
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати.
Пообкисяти, -саємо, -єте, гл. Обмокнуть (во множествѣ). Ми пообкисали на дощі.
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану.
Сніжина, -ни, ж. Снѣжинка. А думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу. Ум. сніжинка, сніжиночка.
Тихість, -хости, ж.
1) Тишина, свойство тихаго. Провадили ми наше діло в благодатній тихості.
2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця.
Фівкати, -каю, -єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ.
Шик, -ку, м. Строй, шеренга, рядъ. Борейкова дивизія в той час ся змішала, та й ляцькому всьому війську шики поламала.
