Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Выматываться, вымотаться.
2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ.
Запли́ванець, -нця, м. = постіл.
Кохатися, -ха́юся, -єшся, гл.
1) Любить другъ друга. Нехай же нас поховають і хрест укопають, та щоб люде дивувались, як ми вірненько кохались.
2) — з ким, в кому. Любить кого. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався.
3) — в чому. Заниматься чѣмъ съ любовью, любить что-либо, находить наслажденіе, удовольствіе въ чемъ-либо. Пан дуже кохався в городах. Кохайтеся в правді! У скупощах не кохайся!
4) Воспитываться, нѣжиться. Ти тільки й звикла на чаях та на сахарях кохатись. Куди ж тебе наняти, таку пановиту?
Підсмалювати, -люю, -єш, сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл.
1) Опалять, опалить снизу.
2) — молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ.
Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Оце купив реміню чоботи пошию. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Ум. ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець.
Тернити, -ню, -ниш, гл. Огораживать терномъ, обкладывать верхъ плетня терномъ. Вставай, челядонько, город городити, терняньком тернити.
Утискати, -каю, -єш, сов. в. утиснути, -сну, -неш, гл. 1) Притѣснять, притѣснить. 2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить.... царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. 3) Только сов. в. Всунуть. А Солов'їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. 4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втне.
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі.
