Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припалювати

Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Рудч. Ск. І. 54. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою. Чуб. V. 613.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПАЛЮВАТИ"
Дола́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. долі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Долазить, долѣзть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Кв. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Заклада́нка, -ки, ж. Названіе сорта пла́хти. Черниг. у.
Люля́та Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Ляду́нка, -ки, ж. = ладунка.
Повискувати, -баю, -єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав. Пирят. у.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Понадкусювати, сюю, -єш, гл. Надкусить (во множествѣ). Хто то яблука понадкусював? Харьк. у.
Попригортатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и пригорнутися, но о многихъ.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться. Галиц. Вх. Зн. 59.
Тяжкотілий, -а, -е. Тяжелый на подъемъ, съ увѣсистымъ тѣломъ. Шейк. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.