Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. Ум. гетьманонько.
Закоси́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоси́чити, -чу, -чиш, гл. Убирать, убрать, украсить цвѣтами голову или головной уборъ. Ой зроблю я косиченьку саму бервінкову, закосичу кресанину свому миленькому.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий.
Обрив, -ва, м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак.
Понехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Пренебречь.
2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.).
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. Табунове пасовисько.
Труп I, -пу, м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу.
Ходоман, -на, м. Названіе горшка въ загадкѣ: Ходив, ходив ходоман, усіх дітей годував; як упав, так пропав — ніхто його не сховав.
