Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тонкий

Тонкий, -а, -е. Тонкій. Тонкий дубок. Тонка сорочка. Тонкий чоловік. Тонкий голос. Хто ж викохав тонку гнучку (тополю) в степу погибати? Шевч., Ум. тоненький, тонесенький, тонічкий. Гол. II. 219. Сіла, пала в матінки в садочку на тоненькому бересточку. Мет. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКИЙ"
Аптекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ.
Вадливо нар. = вадко. Уман. І. 104.
Виховати, -ся. Cм. виховувати, -ся.
Відміл, -лу, м. Отмель. Радом. у.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Запохму́рений, -а, -е. Нахмуренный, мрачный. Вх. Зн. 20.
Королиха, -хи, ж. Жена короля. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців. Чуб. III. 281.
Скіплина, -ни, ж. = скіпщина. О. 1862. І. 60.
Ухвоськати, -каю, -єш, гл. = забовтати, задріпати. Червона плахточка на ній. та така ухвоськана. Г. Барв. 376.
Шумкий, -а, -е. Шумный, шумящій. Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас. К. ПС. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.