Боженькатися, -каюся, -єшся, гл. = божитися.
Бусьок, -ська, м. = бусько.
Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Ум. ви́смичок.
Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Пересохти. Cм. пересихати.
Роспукатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспукатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай.
2) = роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Морозенко, козаченько як мак роспукався.
Становити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить.
2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. становити грубу. Класть печь.
3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Се мені нічого не становить.
4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною.
Уразливість, -вости, ж.
1) Чувствительность къ боли.
2) Обидчивость.
