Заволі́чка, -ки, ж. 1) = волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовин'ѣ. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Корковенький, -а, -е., Ум. отъ корко́вий.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Почеп, -пу, м. ? = почіпка? сидіти на почепі. Сидѣть на самомъ кончикѣ.
Удовенко, -ка, м. = удовиченко.
Узьмінь Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ, не замерзающимъ зимой.
Утелющити, ся. см.утелющувати, -ся
Цикавка, -ки, ж. = сикавка.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Цяцькається, як жид пархами. Не першина було мені цяцькатися з жінотою.
