приоставати
Приоставати, -таю́, -єш, сов. в. приостати, -стану, -неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 430.
Том 3, ст. 430.