Відличний, -а, -е. Не такой, какъ другів, отличный отъ другихъ. Запорожці були люде одличнії: у них і собаки без пастуха сами овець пасли.
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Cм. зоріти.
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Розшахвувати, -вую, -єш, гл. Расточить, промотать.
Утеком нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла.
Чалапути, (-тів, м. ?). Плохіе и безобразные сапоги или башмаки.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер.
