Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Ікона, -ни, ж. Икона, образъ. Загадай дурному Богу молиться, він і ікони поб'є.
Каченя, -ня́ти, с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. Ум. каченятко, каченяточко.
Клоччяний, -а, -е. Изъ пакли.
Негарно нар. Нехорошо; некрасиво.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Постіль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. б) Brassiса napis L. в) Sinapis arvensis L.
Спопеліти, -лію, -єш, гл. Обратиться въ пепелъ, истлѣть. Бодай стадо виздихало, бодай кужель спопеліла, бодай дитя скаменіло.
