Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приналежати

Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАЛЕЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАЛЕЖАТИ"
Знаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Прикладываться ко кресту и др. священнымъ предметамъ.
Коминяр, -ра, м. = коминотрус. Гайсинск. у.
Маґнесува́ти, -су́ю, -єш, гл. Магнитить. Желех.
Морг III, -га и морґ, -га, м. Моргъ, межевая мѣра = 0.57546 гектаровъ. Мав він кілька моргів земельки. Стор. Голка. Чи багато нагорав? — Три морґи до полудня. Грин. III. 327.
Обрубляння, -ня, с. Кожаныя или сафьянныя украшеніи въ видѣ бордюровъ или кантовъ по краямъ сѣделки. Вас. 160.
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Попридавлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Придавиться (во множествѣ). Які хороші були паляниці, а поки довезла — попридавлювалися. Богод. у.
Тайстровий, -а, -е. Относящійся къ тайстр'ѣ. Шейк.
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було. Мнж. 123.
Шмарколиз, -за, м. Подлизывающій свои сопли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИНАЛЕЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.