Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням.
Імела, -ли, ж. = івилга.
Перепняти, -пну, -неш, гл. = переп'ясти. Кажуть мені річку плисти широкую та глибокую. А ні її переплисти, а ні перепняти.
Пляма, -ми, ж. Пятно. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Без страху й плями лицарь запорозький. Ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте.
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі.
Поглянути, -ну, -неш, гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Погляну я у віконце.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Порозгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Разгресть (во множествѣ). Кури порозгрібали грядочки.
Стрітенський, -а, -е. Срѣтенскій. Стрітенська вода.
