Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

примучувати

Примучувати, -чую, -єш, сов. в. приму́чити, -чу, -чиш, гл. Измучивать, измучить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено. Мир. Пов. II. 41. Примучено його на тілі. К. ХП. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМУЧУВАТИ"
Бульбуки мн. Родъ растенія. Вх. Уг. 4. Ум. бульбучки.
Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Зали́ти, -ся. Cм. залива́ти, -ся.
Куприк, -ка, м. Ум. отъ купер.
Навіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Зайти. У сей двір Бог навітав, Ісус Христос народився. Чуб. III. 321.
Писаренко, -ка, м. Сынъ писаря. Галасають і читають дяк і дяченята, писарь сельський, писаренко й деякі хлоп'ята. Мкр. Н. 25.
Подокраювати, -юю, -єш, гл. Докроить (во множествѣ).
Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.
Харисто нар. Опрятно, чисто. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.