Гарба, -би, ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. гарбичка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатер. у.

Кигикання, -ня, с. Крики чайки. Желех.

Кичка, -ки, ж. 1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. Беруть трошки льону і завивають їй (молодій) разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). Kolb. І. 38. 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Вас. 159. Лимарь кичку зашиває. Шевч. 540. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. Желех. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. Шух. I. 87, 93. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. А наші кички викопують.

Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. ІІ. 134.

Надрочи́ти Cм. надрочувати.

Перебалочок, -чка, м. Небольшая лощинка. (Залюб.).

Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись. Котл. Ен. IV. 52.

Повід'їдати, -да́ю, -єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід'їдав рибі хвости.

Прикукати, -каю, -єш, гл. О кукушкѣ: призвать кукованьемъ. Вх. Лем. 456.

Русальний, -а, -е. Относящійся къ русалкамъ. Чуб. III. 185. Русальний тиждень, великдень. Грин. І. 45. русальні розигри — по Лукашевичу четвергъ троицкой недѣли, т. е. то-же, что и русальний великдень. Грин. III. 116.