Збезче́стити, -че́щу, -стиш, гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.

Лад, -ду́, м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. в один лад. Подъ одну стать. Конст. у. ні ладу, ні по́ладу нема. Нѣтъ никакого порядка. Ном. № 6653. зробити лад. Привести въ порядокъ. Желех. через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. Ном. № 6872. став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. Ном. № 4920. без ладу живе. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. чи буде з сьо́го який лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. Ном. № 11006. без ладу. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3155. в лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Ном. № 1428. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Ном. № 4597. до-ладу. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Шевч. 449. Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. Ном. № 1506. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. Дещо. 88. ладом. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! Ном. № 2717. 2) Обычай, общепринятая правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Св. Л. 82, 83. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Воли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. Св. Л. 113. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума. 4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! Полт. г. ладом = лагодом. Ладом усе можна. Ном. № 3303. 5) Стройность, ладъ; тактъ. співають в лад. Поютъ стройно. Шевч. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). Шевч. 244. 6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. нехай іде своїм ладом. Пусть дѣлаетъ по своему. Ном. № 5299. на всі лади. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило. Шевч. 607.

Нака́пування, -ня, с. Въ рисункѣ раскрашенныхъ мисок: одиночныя круглыя точки. Вас. 184.

Подужати Cм. подужувати.

Позоряти, -ря́ю, -єш, гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Са марки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких. Мет. 437.

Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.

Ставець, -вця, м. 1) Деревянная тарелка. Кожному старцю по ставцю. Ном. № 11983. 2) Цилиндрическій сосудъ съ дномъ для печенія пасхальныхъ хлѣбовъ. Вас. 182. 3) Конусообразная куча дровъ, приготовленная для выжиганія угля. Вас. 145.

Сунути 2, -ну, -неш, гл. 1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв. ЗОЮР. І. 158. 2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали. Мнж. 18.

Творчість, -чости, ж. Творческая сила, творчество. Желех.  

Утомлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. утомитися, -млюся, -мишся, гл. Уставать, устать, утомиться. Ісус, утомившись у дорозі, сидів на криниці. Єв. І. IV. 6. Сирота втомився, на тин похилився. Н. п.