Безмір, -ру, м. = безмір'я.
Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Блуд мі сі вчепив. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? 3) Родъ дѣтской игры. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки.
Круженяти, -ня́ю, -єш, гл. О птицѣ: кружить, дѣлать круги летая; нарить. Коршак літає, літає, — чого він так круженяє?
Мотилі́вка, -ки, ж. Названіе особаго рода пла́хти.
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ.
Хворовитий, -а, -е. Болѣзненный.
