Бабунечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Грабі́ж, -жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей.
Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Еге, ся на обидві кована.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Ладун, -на, м. Вьюкъ? (Хазяїн каравана) одв'язав ладун од трока, відро оливи наточив.
Ми́ршавий, -а, -е. Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина.
П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника.
Садівник, -ка, м. Садовникъ.
Тринадцять, -ти числ. Тринадцать.
