Берестник, -ка, м. Берестовый лѣсъ, берестовая роща. Ум. берестничок.
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Писав, писав, та чим иншим запечатав. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину.
Ма́ківка, -ки, ж. 1) Маковка, головка мака. 2) Цвѣтокъ мака. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна росцвітала. Дівчина почервоніла як маківка. 3) м. водяна = мак водяний. 4) маківки. Родъ вышитаго узора на сорочкѣ. 5) Хороводная игра (Cм. мак 8), а также красивая дѣвочка, которую въ этой игрѣ, подъ конецъ пѣсни, подбрасываютъ вверхъ, представляя тѣмъ отряхиваніе мака. Ум. маківочка. Її ж дочка, як маківочка.
Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Ворожка з бісом накладає. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. 7) — головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Через тії коні воронії наклав козак головою. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно.
Обводити, -джу, -диш, сов. в. обвести, -веду́, -де́ш, гл. Обводить, обвести. Обвів його круг хати.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L.
Сподаряка, -ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка.