Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привикати

Привикати, -ка́ю, -єш, сов. в. привик(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Голуб, мати, голуб, мати, к вікну прилітає. «Давай, доню, принадоньку, нехай привикає». Мет. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИКАТИ"
Вицабати, -баю, -єш, гл. Выбрать, выклюнуть. Вицабала його (зерно) птиця. Староб. у.
Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка. Біл.-Нос.
Замурмота́ти, -чу́, -чеш и замурмоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Троянці всі замурмотали. Котл. Ен. І. 16.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. І. 261. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.
Зрівка, -ки, ж. = здрінка. Вх. Уг. 242.
Лабайстер, -стру, м. Алебастръ. Харьк.
Підслизити, -зю́, -зи́ш, гл. Смочивъ, сдѣлать скользкимъ. Дощем підслизило трохи шлях і коні аж падають. Грин. II. 231.
Почути, -ся. Cм. почувати, -ся.
Приліпити, -ся. Cм. приліплювати, -ся.
Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики 3. Св. Л. 299.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.