Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Заміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить.
Збу́рматися, ма́юся, -єшся, гл. Собраться. А в неділеньку вранці да бояри збурмали, да на море стріляли, на білую да лебедочку. Збурмались вони під рясні дуби, чекаючи отамана на раду собі.
Позмітувати, -тую, -єш, гл.
1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано.
2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою.
Приязно нар.
1) Привѣтливо, любезно, пріязненно.
2) Искренно. Стали приязно прохать, щоб він їм росказав. Чого маленькому мені тоді так приязно молилось? Ум. приязненько. Живемо ми оттакеньки приязненько собі та любо.
Псяґа, -ґи, ж. Раст. Nardus stricta.
Роскоренити, -ню́, -ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось.