Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привлащати

Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВЛАЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВЛАЩАТИ"
Відломити Cм. відломлювати.
Жальо́к, -льку́, м. Ум. отъ жаль.
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Зростний, -а, -е. Взрослый. Левч. 10.
Кочереґа, -ґи, ж. Брюква. Вх. Зн. 29.
Наді́бочка, -ки, ж. Ум. отъ наді́бка.
Промежи пред. = проміж. Утікала Бондарівна промежи домами. Чуб. V. 427.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Тулун, -на, м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВЛАЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.