Вирло, -ла, с.
1) Дышло коннаго привода.
2) Длинный рычагъ, которымъ поворачиваютъ вѣтряныя мельницы.
3) Ямка? Комін і грубка — се були чорт вирла в печищі.
4) мн. ви́рла. Глаза на выкатѣ.
Дзюба́тий, -а, -е. 1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. 2) = Дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий.
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай.
Запічку́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, лежать за печкой.
Позадувати, -ва́ю, -єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом.
Поплазка, -ки, ж. Родъ пресмыкающагося? Гидкий як поплазка.
Рострясти, -су, -сеш, гл. = рострусити.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина.
Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. уривочок.
Хустка, -ки, ж.
1) Платокъ. Побіліла як хустка.
2) мн. = заручини. Ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери.
