Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привитниця

Привитниця, -ці, ж. Родъ растенія. ХС. III. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИТНИЦЯ"
Багро, -ра, с. = багор 2. Угор.
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ. Ном. № 13950.
Ламаниця, -ці, ж. = ламанка. Вх. Лем. 431.
Окресляти, -ля́ю, -єш, сов. в. окре́слити, -лю, -лиш, гл. Очерчивать, очертить.  
Пастушечка, -ки, ж. Ум. отъ пастушка.
Прискрипати, -паю, -єш, гл. = прискригнути. Прискрипала мене нещасна година: вмерла жінка, зосталась дитина. Грин. III. 381.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги. Морд. Пл. 97.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВИТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.