Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привитниця

Привитниця, -ці, ж. Родъ растенія. ХС. III. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИТНИЦЯ"
Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
Газник, -ка, м. и газниця, -ці, ж. = гасник, гасниця. Правобер.
Генеральний, -а, -е. Высшій, главный.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается. Вас. 181.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Марва́вкати, -каю, -єш, гл. мнявкати.
Позапрацьовувати, -вуємо, -єте, гл. Заработать (о многихъ).
Прийняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Толк, -ку, м. = товк. На лихо Бог дасть толк. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВИТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.