приваблювати
Приваблювати, -люю, -єш, сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 408.
Том 3, ст. 408.