Гетька, -ки, ж. Лошаденка, кляча, крестьянская лошадь.
Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле.
2) Гнойный.
Голв'Яка ж. = гілляка. Пойшов дід у гай, вирубав поліно дров, прив'язав його до голв'яки.... що вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Караван, -ну, м.
1) Большая повозка, фургонъ.
2) Траурныя дроги.
3) Винокуренный заводъ. Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати.
4) Караванъ. За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають.
5) Толпа людей, ищущихъ работы.
6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ.
7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту.
Повідламувати, -мую, -єш, гл. Отломать (во множествѣ). Повідламував усі колючки з тернової гілки.
Помотайло, -ла, с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр.
Поторсатися, -саюся, -єшся, гл. Потрясти другъ друга за грудь. Поторсались чорзна як та ще й пішли й позиваться.
Спасівка, -ки, ж.
1) Успенскій постъ. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка.
2) Сортъ грушъ или яблокъ.
Хисткий, -а, -е. 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Вже ступила на хистку кладку. Хисткий місточок.
2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка.
3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина.
4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Та скора ж, та хистка, як та ластівка!
