Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привичка

Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька. Мет. 316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИЧКА"
Ґлюч, -ча, м. Рыба: Cottus, бычекъ. Cм. Головач, бабець. Вх. Пч. II. 19.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.  
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. Мир. Пов. І. 170.
Пальовиско, -ка, с. = паливо. Вх. Зн. 46.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь. Кв.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Н. п. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. Грин. І. 11. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів. ХС. II. 196.  
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату. Шевч. 99.
Урвати, -ся. Cм. уривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.