Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привичка

Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька. Мет. 316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВИЧКА"
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться. Желех.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Передягати, -га́ю, -єш, сов. в. передягти́, -гну, -неш, гл. Переодѣвать, переодѣть.
Такнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ такати.
Тонкота, -ти, ж. Тонина. Конст. у.
Трибулька, -ки, ж. = требулька. ЗЮЗО. І. 111.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя. Вх. Пч. І. 8.
Хустя, -тя, с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду. Чуб. III. 300.
Шліхтування, -ня, с. Смазываніе пряжи шліхтою, піспою. МУЕ. III. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.